«Найкращий день в житті» – сказали наші учні, завершуючи уже традиційне свято морозива чи не в останні теплі дні вересня. «Побачимо, побачимо чи все добре обійдеться і чи ніхто не захворіє» – мабуть про це з підозрінням думали батьки, уява яких з жахом малювала гори з’їдженого, за розповідями дітей, морозива. «Дяка Богу, уже п’ятниця» – може й так думали насправді змучені вчителі, радіючи гарним, насиченим тижнем.
