Ось і прийшла осінь. Промайнуло літо, на хвилинку цілих 92 дні, і знову дітки повертаються до навчання. Зовсім не ті, що йшли на літні канікули, вони вже інші: доросліші, більш зважені, уважні, впевненіші в собі, але стійкі в своєму виборі. Дещо залишається тим самим: вони – діти, і попереду багато нового та незвіданого.
Цей день є особливим для першачків: перший раз у перший клас. З нетерпінням чекають своїх учнів кваліфіковані вчителі: пані Діана та пані Анеліна. Після довгої, ретельної підготовки, клопіткої праці, колектив Ірпінської християнської гімназії готовий до зустрічі юних дослідників.
Всі учасники зібрались заздалегідь запланованого часу не зважаючи на те, що це була субота, у святковому, українському вбранні та з гарним настроєм, цілими родинами ще й у двох-трьох поколінь.
Усі привітання: директора школи пані Інни, двох вчителів початкових класів, голови наглядової ради пана Миколи розтягнулися аж на п’ятнадцять хвилин. Шануємо й пишаємось своєю державою – школярі натхненно проспівали гімн України, свідомі залежності від Господа Бога – тож просили благословення для учнів на майбутній навчальний рік.
А далі кожного чекала своя програма: батьків – кава з солодким та вільний час для спілкування.Учні із своїми вчителями розійшлись кожен по класах на коротку мить, аби познайомитись один із одним, з вчителем та трохи поспілкуватись про літні пригоди.
Для першокласників за вже традицією гімназії був приготовлений квест, а для других і третього класу пан Ілля провів команді ігри. Це не спроста – друзям і командно свідомим гравцям дев’ять місяців спільного навчання стануть незрівнянно кориснішими.
Оскільки свято без торта не завершене, то величезний торт його смачно завершив. А в понеділок теж буде свято, але тепер смакувати доведеться цифрами і буквами. І справжнім мистецтвом буде привити і примножити натхнення і радість до навчання.
Аліна Галайко